Вогонь надії

О Чугайстре, бережи
Писаний камінь.
Не дай висікати на нім
імена заблукалим!
Тарас Меьничук

Твоє ім'я вже висікли на камені,
як ти велів Чугайстрові вночі.
А з Утороп тече ріка із Твого імені
Й розносять вірші з вітром пігачі.

А в Уторопах сіь-роса із сонця,
Гуцульський балд посіяв зорі тут.
Пробився клич з весняного стебельця -
І вже дуби на кронах вість несуть.

 

Шевченко – поет український

Шевченко–поет український,
Пройшов він чимало доріг.
В сімї кріпака народився,
Сховав там батьків своїх.

Тяжка йому випала доля,
Талану не винес цього.
Хай він і був дуже молод– 
Кріпацтво сховало його.

Вірші його всі пам’ятають,
Малі та великі–всі-всі!
І діти маленькі складають
На тему «Шевченко» вірші.

 

Страж лебедин

Я піду хребтом карматури,
Де куриться зелень з ялин,
Де пам"ять в прихованих мурах
І молиться страж Лебедин.

Тут ніч закоханих тінях,
В росі виціьовує мак,
А місяць заплутався в сінях,-
На постіль не втратиш ніяк.

Тут буки гуляють верхами
і тягнуть аркан зі століть.
Цей танець вже з нової драми,
В якій стара пісня болить

 

Життя

Ми живемо, не поспішая,
Та раптом, на одную мить,
Остановившись, поглядаєм,
І всьому кажемо услід:
"Прощай життя, прощай земнеє,
Пробач, що не беріг тебе,
Пробач, кохане, що для тебе
У мене не було знання,
Що тільки зараз на все отеє
Я лиш зумів на мить зумів взглянуть,
Але не перший, не останній,
Не можу я ніяк збагнуть:
Чому життя, чому живемо?
Отак? В абсурді, а то в мглі
І все не знаєм, та питаєм:
"Що буде далі на землі?

 

Зимові роздуми

Лілейно-білий нині випав сніг,
Кришталем все засяяло в природі,
Вже не впізнати мармурних доріг,
І викликає білизна в нас подив.

Ця дивовижна мовчазна краса
Прекрасна, урочисто-загадкова.
Як схожий на хмаринки в небесах
Усіх дерев пухкий наряд чудовий!

Іскриться всюди переливом даль,
Осліплює, вражає білизною...
Так і Господь, коли спасіння дав,
Мою прикрасив душу чистотою.

 

Фанфари для Тамари

Червень йде крізь поле й ліс.
- Що ти, червню, нам приніс?
- Паростку - водицю, ласуну - полуницю,
Стрекозі - політ, метелику - цвіт,
Дітлахам - сміх, закоханим - втіх,
Всім - тепла багато, а Тамарі - свято!

Тамарцю, Тамарцю! Гостей зустрічай!
Чим хата багата - мерщій пригощай!
А ми за гостинність і за частування
Даруємо щирі, палкі побажання:

 

Утрачені надії

Зневірений,забутий,вільний-
життя утрачених надій.
Я був коханням твоїм вірним,
я був поривом твоїх мрій.
Я вмів кохати до нестяни,
а ти сміялась мені в слід,
тобою марив я ночами.
В твоїйдуші не скресне лід.
І за тобою прокажений
я біг, минаючи шлюхи,
я марив в відчаї шаленім
ридаючи із твоїх слів.
Я знаю, ти не сказєш,
навіть не глянеш мені в слід.

 

Зорі любові

Радісна пісня любові
Серце втішає моє.
Славиться нами й сьогодні
Ймення Ісусе, Твоє

В братньому слові святому,
В дружнім, сердечнім теплі;
Разом приносим сьогодні
Щирі свої молитви.

Навіть, як хмари осінні
Небо затягнуть в імлі,
Знаєм: нам світять незмінні
Зорі любові Твої.

Отче, як радісно нині
З духом Святим на землі
Мати чудові хвилини
В наших служіннях Тобі.

 

Стихи про Євромайдан

В ногу с теми происшествиями и теми человеческими подвигами, которые захлестнули Украину. Євромайдан теперь и в стихах. Каждый может сделать что то полезное - ради своего будущего.

Не помре дух України, бо безсмертя знає,
Бо душа її єдина білий світ плекає!
Слава й воля України від негод лікує,
наче сонячна дитина в собі Бога чує.
Від Карпат до Сахаліна рідна Україна
Не поставить на коліна ні дочки, ні сина.
Розквітай же, щира ненько, у нашому коханні,
Хай прозріють вороженьки у Хрестовім храмі!
Хай відкриють очі серцю та любов зазнають,
Хай горілки вип'ють з перцем і з нами заспівають!
Бо всесвітній Божій волі вільна Україна,
Незалежна від недолі як творця перлина.

 

Не такі люди

До чого ваша красота?

Якщо в душі ви тварі.

На смак,як кисле молоко .

А очі, у вас гарні-карі.

Ви посміхаєтесь красиво.

А ми,вам довіряємо.

Ви нами користуєтесь.

А ми,вас найкращими вважаємо.

 

Тані

Листи для тебе, дівчинко моя,

Крилатий мій амуре,

Що дарить всім любов свою.

Даруй і далі і живи, як не жила раніше -

На повну силу,

Незнаючи застав,

Незнаючи всьойого зла,

Ненависті, корисливості і

Пронир, що докучають всім.

 

Яблуко

Оленка та Галинка

Гуляли у садку,

Золоте листя

Падало на траву…

Біля дівчат раптом

Яблуко червоне впало

І велике, і рум’яне...

Дуже довго чекало.

І Оленці і Галинці

Яблука захотілось.

 

Страница 1 из 4



Медицина

Последние комменты

Сайт Stixishok.ru является литературным сайтом посвященный поэзии. На этом сайте вы сможете найти интересующие вас произведения на различные тематики.  Все произведения являются собственностью авторов.

Лучшие произведения и стихотворения на сайте